чавкати — I (про багно, твань, трясовину тощо), чавкотіти, чвакати, чвакотіти, чмокати, цмокати, чвякати, чмакати, чмакотіти Пор. хлюпати 2) II ▶ див. їсти I, плямкати … Словник синонімів української мови
чавкати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
чавкать — чамкать, др. русск. чавкати ртом (Домостр. К. 5). Звукоподражательно, как и чмокать; см. Горяев, ЭС 407. Сюда же чавки, чавкалы мн. нижние челюсти , псковск. (Даль) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
джвякати — аю, аєш, недок. і джвя/кнути, ну, неш, док. Чавкати … Український тлумачний словник
зачавкати — аю, аєш, док., чим і без додатка, розм. 1) Почати чавкати (напр. по болоті і про болото). 2) Почати утворювати характерні неприємні звуки під час їди … Український тлумачний словник
почавкати — аю, аєш, док. Чавкати якийсь час … Український тлумачний словник
почавкувати — ую, уєш, недок. Чавкати час від часу … Український тлумачний словник
цвякати — аю, аєш, недок., зах. Чавкати … Український тлумачний словник
чавкання — я, с. Дія за знач. чавкати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
чавкнути — ну, неш, док. Однокр. до чавкати 1) … Український тлумачний словник